Емоційний вплив музики на дітей дошкільного віку

Безсумнівно те, щомузика позитивно позначаєтьсянароботі мозку, змінює емоційний стан людини, активізує енергетичні процеси організму і спрямовує їх на його фізичне оздоровлення. Відомо, що в давнину за допомогою музики люди лікували нервові та серцево-судинні хвороби. Більше того, музикою можна змінювати ріст клітин мозку, пришвидшуючи його, у такий спосіб покращувати  інтелектуальний розвиток особистості.

Мабуть, недаремно заняття з математики у школі Піфагора проходили лише під музичний супровід. А давньогрецький філософ Платон стверджував, що музика є головним засобом формування відчуттів і сприйняття, від яких залежить рівень пізнання навколишньої дійсності, і чудовим впливом на виховання характеру. Активне пізнання світу, формування комунікативної діяльності, розвиток емоцій, виховання характеру – все це особливо характерне для дітей раннього і дошкільного віку. А музика емоційно впливаючи на підсвідомому рівні, допомагає малюкам орієнтуватися у великому колі таких різних і таких важливих питань. Тому потреба впливу на розвиток дитини від самісінького народження засобами музики очевидна.

Мимоволі постає питання: а яка саме музика найкраще допоможе пізнати маленькій людині навколишнє життя і себе в ньому? Відповідь з’являється сама собою і одразу – це ті пісні, які співає мама, заколисуючи немовля, татусь – забавляючись з малюком під час ігор із ним, бабуся чи дідусь – розповідаючи онучаті казочки та проспівуючи пісеньки Колобка, Івасика – Телесика чи Лисички – сестрички з цієї казки. Це і є дитячий музичний фольклор, що виконують дорослі для дітей.

Дитячі пісеньки, ігри, пісні-казки, виконувані дорослими для малят, відіграють морально-виховну роль у майбутньому житті дитини. Особлива мова дитячого музичного фольклору несе собі багатий світ почуттів, переживань, настроїв, думок людини, відбиває моральні ідеали, народну мудрість і є духовною пам’яттю культури народу. Нам, дорослим, варто завжди пам’ятати, що раннє й дошкільне дитинство – це той період, коли формується емоційний та розумовий розвиток, мовленнєва та музична інтонаційна лексика дитини

чутливість до проблем, готовність їх розв'язувати власними силами;

•  спроможність виходити за рамки заданої іншими ситуації;
•  уміння вносити щось нове, висувати оригінальні ідеї, розв'язувати нові завдання, досягати незвичних результатів;
•  уміння швидко переходити від одного способу розв'язання до іншого, переключатися, переконструйовувати елементи в нових комбінаціях (комбінаторні властивості);
•  уміння помічати зв'язки між ознаками, формально між собою не пов'язаними;
•  

 завдання. Креативним має бути як процес діяльності дошкільників, так і її результат; як процес виховання, так і навчання.

«Мы рассказываем сказку».

«Ванина избушка».

Оборудование: книга сказок с картинками, карточки с символическими изображениями персонажей (Ваня, Заяц, Лиса, Медведь) и погодных явлений (Солнце, Метель, Огонь), разноцветные шифоновые платки, детские музыкальные инструменты (ударные, металлофон, колокольчик, орф-инструментарий), рулон белой бумаги и фломастер.

Дети сидят по кругу на стульчиках, в центре разложены карточки, платки, инструменты, белая полоска бумаги прикреплена к доске или стене.

Ведущий читает текст сказки и показывает картинки:

«На лесной опушке, в маленькой избушке жил-был Ваня. Наступила зима, всю землю укрыла белым покрывалом. Налетели метели, замели все пути-дорожки. Холодно стало Ване, разжёг он в печке огонь и сел рядышком погреться.

Вдруг слышит: «Тук-тук-тук».

«Кто там?»,- спрашивает Ваня.

«Это Заяц. Я был в лесу и очень замёрз, пусти меня погреться».

Открыл Ваня дверь: «Ах ты, бедолага, заходи, погрейся». Сел Заяц у огня, согрелся и задремал в углу на лавке.

Вдруг слышно опять: «Тук-тук-тук».

«Кто там?»,- спрашивает Ваня.

«Это Лиса. Я была в лесу и очень замёрзла, пусти меня погреться».

А Заяц испугался и просит: «Не пускай Лису, она меня съест!».

Открыл Ваня дверь Лисе: «Ах ты, бедолага, заходи, погрейся, только уговор – не трогай Зайца, он у меня в гостях».

«Хорошо, не трону»,- пообещала Лиса. Села у огня, согрелась и задремала в другом углу на лавке.

Вдруг слышно опять: «Тук-тук-тук».

«Кто там?»,- спрашивает Ваня.

«Это Медведь. Я был в лесу и очень замёрз, пусти меня погреться».

А Лиса испугалась и просит: «Не пускай Медведя, он меня побьёт, я у него вчера курочку украла!».

Открыл Ваня дверь и Медведю: «Ах ты, бедолага, заходи, погрейся, только уговор – не трогай Лису, она у меня в гостях».

«Хорошо, не трону»,- пообещал Медведь. Сел у огня, согрелся и задремал у печи.

Тихо стало в избушке, уснул и Ваня.

К утру метель стихла, встало солнышко и согрело всё вокруг.

Первым проснулся Заяц, тихонько выскользнул из дома и наутёк, только его и видели.

Следом проснулась Лиса, вышла из дома и бегом, только её и видели.

Потом проснулся Медведь, тихо выбрался из дома и пошагал восвояси, только его и видели.

Последним проснулся Ваня, огляделся вокруг – никого нет.

«Может мне гости ночные приснились?»- подумал Ваня. Вышел из избушки и увидел на снегу следы: маленькие - Зайца, побольше - Лисы, самые большие – Медведя.

Улыбнулся Ваня: «Нет, не приснилось мне всё это, до свидания, друзья».

Ведущий вместе с участниками рисует на полоске бумаги «сценарий сказки», на который дети будут смотреть во время итогового выступления.

Затем все дети выбирают себе по одной карточке и начинают готовиться к исполнению роли.

«Ваня» подвязывает красный платок на пояс вместо кушака.

«Заяц» привязывает белый платок на голову «как ушки».

«Лиса» прикрепляет оранжевый платок на пояс вместо хвоста.

«Медведь» повязывает коричневый платок на грудь.

«Солнышки» (их несколько) берут желтые платки, металлофоны и колокольчики. Кто-то придумывает танец встающего Солнца, другие – подходящую мелодию.

«Метели» (их также несколько) берут синие платки, ударные инструменты, «поющую трубу» (отрезок пластмассового гофрированного поливного шланга (примерно 80 см.) держим за один конец, вращаем над головой, издаёт непередаваемый воюще - плачущий звук ).

«Огонь» (их несколько) берут красные платки, металлофоны и ударные, все садятся в центре круга (это очаг) и вместе придумывают танцевально-музыкальную композицию.

Ведущий даёт команду об окончании, сказка начинается…

«На лесной опушке, в маленькой избушке жил-был Ваня.

(Ваня ходит по кругу, напевая русскую народную песню)

Наступила зима, всю землю укрыла белым покрывалом. Налетели метели, замели все пути-дорожки.

(За кругом, размахивая платками, танцуют Метели, им подыгрывают музыканты, то затихая, то нарастая с новой силой).

Холодно стало Ване, разжёг он в печке огонь и сел рядышком погреться.

(Ваня идёт в центр круга, «раздувает Огонь».«Огонь» сначала с небольшой амплитудой, потом активнее двумя руками исполняют танец, а музыканты вторят их движениям)

Вдруг слышит: «Тук-тук-тук».

(За кругом стоит Заяц, бьёт лапку о лапку, стучится)

«Кто там?»,- спрашивает Ваня.

(Подходит к «двери»).

«Это Заяц. Я был в лесу и очень замёрз, пусти меня погреться».

(Прыгает на месте, теребит «ушки»).

Открыл Ваня дверь: «Ах ты, бедолага, заходи, погрейся».

(Ваня пропускает Зайца, который радостно прыгает по кругу.)

Сел Заяц у огня, согрелся и задремал в углу на лавке.

(Заяц садится в центр, к огню, языки пламени разгораются, звучит музыка Огня).

Вдруг слышно опять: «Тук-тук-тук».

(За кругом стоит Лиса, бьёт лапку о лапку, машет хвостом, стучится)

«Кто там?»,- спрашивает Ваня.

(Подходит к «двери»).

«Это Лиса. Я была в лесу и очень замёрзла, пусти меня погреться».

(Заяц пугается, вскакивает с места, меищет где спрятаться).

А Заяц испугался и просит: «Не пускай Лису, она меня съест!».

(Кидается к Ване, прячась за него.Ваня гладит Зайца по голове, успокаивает).

Открыл Ваня дверь Лисе: «Ах ты, бедолага, заходи, погрейся, только уговор – не трогай Зайца, он у меня в гостях».

(Ваня пропускает Лису, грозит.пальцем).

«Хорошо, не трону»,- пообещала Лиса.

( Она, облизываясь, ходит по кругу, «метёт хвостом», поглядывает на Зайца, он прячется за Ваню).

Села у огня, согрелась и задремала в другом углу на лавке. ( Лиса садится в центр, к огню, языки пламени разгораются, звучит музыка Огня).

Вдруг слышно опять: «Тук-тук-тук».

(За кругом стоит Медведь, переваливается с ноги на ногу, стучится)

«Кто там?»,- спрашивает Ваня.

(Подходит к «двери»).

«Это Медведь. Я был в лесу и очень замёрз, пусти меня погреться».

(Лиса пугается, вскакивает с места, мечется в кругу, ищет где спрятаться. Заяц радуется).

А Лиса испугалась и просит: «Не пускай Медведя, он меня побьёт, я у него вчера курочку украла!».

(Кидается к Ване, прячась за него.Ваня гладит Лису по голове, успокаивает).

Открыл Ваня дверь и Медведю: «Ах ты, бедолага, заходи, погрейся, только уговор – не трогай Лису, она у меня в гостях».

(Ваня пропускает Медведя, грозит.пальцем).

«Хорошо, не трону»,- пообещал Медведь. Сел у огня, согрелся и задремал у печи.

( Медведь садится в центр, к огню, языки пламени разгораются, звучит музыка Огня. Заяц сидит рядом, озираясь на Лису ).

Тихо стало в избушке, уснул и Ваня.

(Все сидят у огня, музыка Огня постепенно затихает, снова за кругом, размахивая платками, танцуют Метели, им подыгрывают музыканты, постепенно затихая ).

К утру метель стихла, встало солнышко и согрело всё вокруг.

(Танцуют Солнышки, медленно поднимая руки с жёлтыми платками, звучит нежная мелодия на металлофоне).

Первым проснулся Заяц, тихонько выскользнул из дома и наутёк, только его и видели.

(Потягивается, озирается вокруг, убегает вприпрыжку, оставляя обувь-«следы»).

Следом проснулась Лиса, вышла из дома и бегом, только её и видели.

(Потягивается, озирается вокруг, грациозно убегает, оставляя обувь-«следы»).

Потом проснулся Медведь, тихо выбрался из дома и пошагал восвояси, только его и видели.

(Потягивается, озирается вокруг, идёт вперевалочку, оставляя обувь-«следы»).

Последним проснулся Ваня, огляделся вокруг – никого нет.

(Потягивается, удивлённо смотрит вокруг).

«Может мне гости ночные приснились?»- подумал Ваня. Вышел из избушки и увидел на снегу следы: маленькие - Зайца, побольше - Лисы, самые большие – Медведя.

(Ваня ходит по кругу и радостно находит «следы»).

Улыбнулся Ваня: «Нет, не приснилось мне всё это, до свидания, друзья».

(Машет рукой, кланяется). (Все участники хлопают друг другу).

Эта же сказка может быть рассказана и показана совершенно иначе, как результат совместного творчества исполнителей и педагога.

Слухання музики

     Слухання музики пропонують "винести" у зміст вечорів-розваг, тематичних занять. Цей вид діяльності потребує уваги, зосередже¬ності, вдумливості. Дітей треба "налаштувати" на сприйняття твору, надати їм можливість спокійно поміркувати над ним, висловити свої думки. Все це потребує часу, певної підготовки педагогів та умов для проведення цієї роботи з дітьми. Основний акцент у доборі репер¬туару для слухання треба зробити на класичній музиці. Елементи слухання доцільно включати й у зміст занять.

Гра на дитячих інструментах

     Гру на дитячих інструментах можна починати впроваджувати у другій молодшій групі. Рекомендують ознайомлювати дітей із п'єсою на музичному занятті, а розучувати її переважно під час індивідуаль¬ної роботи поза заняттям. На етапі закріплення діти можуть вико¬нувати п'єсу на святах, розвагах, під час інших занять.

Драматизація українських народних казок

Починаючи із середньої групи, потрібно постійно драматизу¬вати українські народні казки із музичним супроводом. Вважають оптимальною кількістю - 2-3 казки на рік.

     У програмі пропонують вводити аеробіку або хореографію для дітей старшого дошкільного віку. Зміст цього підрозділу може ґрун¬туватися на відомій системі М. Єфіменко або програмах з хорео¬графії А. Тараканової, Л. Бондаренко, Г. Березової.

Кожне заняття з хореографії доцільно складати з трьох частин: вправи, етюду, танцю. Вправи, етюди, танці не треба змінювати щора¬зу - їх доцільно закріплювати, вдосконалювати, розвивати на де¬кількох заняттях. Зміст роботи з хореографії (аеробіки), повинен доповнювати зміст музичного заняття. Головне - не кількість танців, етюдів та їхня довготривалість, а якість виконання.

Музичні ігри діляться на сюжетних і несюжетних залежно від того, розігрують діти певний сюжет або виконують ігрові завдання.

У сюжетних іграх розкриваються образи, показані дії, наприклад в іграх «Поїзд за місто», «Звіролови і звіри». Сюжетними бувають і ігри хороводів із співом, наприклад такі, як «Ворон», »Як на тоненький льодок». У цих іграх сюжети поетичні тексти, а рухи як би їх коментують.

Розвитку творчої активності в музично – ігровій діяльності сприяє також близьке до сюжетних музичних ігор інсценування пісні, не розученої дітьми, а виконаної педагогом.

Несюжетні ігри не мають певної тематики. У них присутні різні ігрові завдання, елементи танцю, змагання, різні побудови і перестроювання.

Важливим видом музично-ритмічної діяльності є танці. Вони активізують слух дитяти, виробляють чіткі красиві рухи і сприяють розвитку творчої активності. У танцях діти розрізняють характер музики, форму музичного твору і засобу музичної виразності.

Види танців:

1.     пляски із зафіксованими рухами, тобто авторські, до яких відносяться:

·        танці за участю дорослого; цей вид танцю створюється автором з урахуванням обов'язкового виконання педагогом однакових з дітьми або відмінних рухів;

·        сучасний дитячий танець;

·        народні танці, в яких використовуються справжні елементи народного танцю;

·        хороводи із співом, рухи яких не пов'язані з текстом;

·        характерний танець, в рухах якого змальовується даний персонаж;

·        дитячий бальний танець.

2.     танці-імпровізації на основі розучених рухів. Вони використовуються з метою розвитку дитячої творчості.

До них відносяться:

·        танець типа «дзеркало»;

·        танець, де діти складають рухи на першу частку, а для другої частки руху показує педагог;

·        танець, де діти складають рухи для обох часток.

Від танців – імпровізацій, в яких педагог навчає дітей продуктивної творчої діяльності, слід відрізняти вільний танець, де за завданням педагога - відобразити в рухах характер музики – діти займаються виконавською танцювальною діяльністю на основі раніше розучених і улюблених рухів.

Вправи – багатократне виконання одного і того ж руху в цілях навчання.

Призначення вправ різне:

·        вправи, використовувані в цілях вдосконалення основних рухів (ходьба, біг, підскоки, стрибки);

·        підготовчі вправи, в ході яких розучуються рухи до ігор і танців (змінний крок, кружляння, крок на всю ступню, передача прапорця по кругу і так далі);

·        образні вправи, що уточнюють різні ігрові образи, рухи персонажів сюжетних ігор (хода ведмедя, стрибки зайця, біг коня); образні вправи дають дітям можливість оволодіти рухами для виконання індивідуальних ролей;

·        вправи як певні закінчені композиції.

У вправах ставляться завдання чіткого виконання музичних і рухових завдань, певною мірою виробляється техніка рухів. Ігри, танці і вправи тісно взаємозв'язані між собою і направлені на здійснення спільного завдання – розвиток музичного сприйняття і ритмічності рухів.

Значення музично-ритмічної діяльності в розвиток творчої активності дошкільників

У музично-ритмічній діяльності ритм розуміється в широкому сенсі слова. У нього входять розвиток і зміна музичних образів (основних думок, відчуттів, музично оформлених в невеликій побудові), структура твори, темпові, динамічні, регістрові, метроритмические співвідношення. Тому в процесі занять ритмікою особливо успішно розвивається емоційна чуйність на музику, отримується навик сприйняття, відтворення музично-ритмічної основи твору. Об'єднуючим початком музично-рухового комплексу на сучасному етапі є ритміка, всмоктуюча в себе всі частки роботи і що дає багаточисельні способи опрацьовування всіх відділів музично-рухового виховання. Музика і ритміка знаходяться в найтіснішому єднанні із законами ритму, виробляється музичний ритм. Рухи регулюються ритмом, зливається діяльність слухових, зорових і моторних центрів, розвиває уміння розпоряджатися своїми моторними силами під впливом моторного подразника. Музично-ритмічні рухи є великим організуючим началом, фізичним вихованням, дають рухові навики, придатні для оздоровлення життєвого процесу. Само рух стає не лише логічно послідовним, але свідомим, осмисленим, виразним.

Ритміка виходить із законів руху людського тіла в просторі. Базується вона на законах музичного ритму. Для досягнення позитивних результатів рух має бути організоване, точно дозоване в розподілі часу, простору і сили. Таким організатором є музичний ритм. Різні музичні твори викликають у дітей емоційні переживання, народжують певні настрої, під впливом яких набувають відповідного характеру. Наприклад, урочисте звучання святкового маршу радує, бадьорить. Це виражається в підтягнутій поставі, точних, підкреслених рухах рук і ніг. Спокійний, плавний характер танцю, навпаки, дозволяє зробити поставу вільніше, рухи неквапливими, м'якшими, округлішими.

Зв'язок між музикою і рухом не обмежується тільки узгодженістю їх спільного характеру. Розвиток музичного образу, зіставлення контрастних і схожих музичних побудов, забарвленість ладу, особливості ритмічного малюнка, динамічних відтінків, темпу - все це може відбиватися і в русі. Художній образ, розвиваючись в часі, передається за допомогою поєднання і чергування засобів музичної виразності. Рух також розташовується в часі: змінюється його характер, напрям, розгортається малюнок побудови, чергується індивідуальна і групова його послідовність.

Принцип контрастності і повторності в музиці викликає аналогічно контрастний характер руху і його повторність. Нескладні ритми, акценти відтворюються бавовною, притупуваннями, динамічні, темпові позначення - зміною напруженості, швидкості, амплітуди і напрями рухів. Рух допомагає повніше сприймати музичний твір, який у свою чергу додає йому особливу виразність. У цій взаємодії музика займає провідне положення, рухи ж стають своєрідним засобом вираження художніх образів.

.

Е.Ж. Далькроз - творець і розповсюджувач системиритмічного сприйняття. Суть його методики полягає в розвитку у дітеймузичного слуху, пам'яті, пластики з допомогоюспеціальнихтренувальнихвправ.

Карл Орф - в 1978 році створив систему тембровогоритмічноговиховання на основі звучать жестів - притупування, ударів, клацань. Використавмузичнугру як основний вид музично-ритмічногоруху, рекомендувавчастевключеннямовлення для створеннярізнихтембрів.

Творцівітчизняноїсистемимузично-ритмічноговиховання Александрова, Бабаджан, Метлов, Ветлугіна, Кенемне та іншівиділилимузично-ритмічнийрух як окремий вид музичноїдіяльності, в процесіякоїмаєздійснюватисяцілеспрямованийрозвитокпочуття ритму.

Graphics

У музично-ритмічномурусівдосконалюється робота нервових центрів, розвивається м'язовий апарат, розвиваютьсятворчі здібності, емоційначуйність на музику.

У музично-ритмічному русі вдосконалюється робота нервових центрів, розвивається м'язовий апарат, розвиваються творчі здібності, емоційна чуйність на музику.

Музично-ритмічне вихованняспирається на даніфізіології (дослідженняСєченова, Павлова, Бахтерева, Виноградова); психології (праціБолтона, Сішоре, Мак-Даугола і вітчизнянихдослідників Теплова, Тарасової)

Graphics

Завдання ритміки:

- Вчити дітейсприймати розвиток музичних образів і виражати їх у рухах

- Розвивати основи музичної культури, музичні здібності, творчі здібності

- Вчити визначати музичні жанри, види ритміки, розрізняти найпростіші музичні поняття (високі і низькі звуки, швидкий, середній і повільний темп і ін)

- Формуватигарну поставу, вчитивиразним, пластичнимрухам у грі, танці, хороводі, вправі

Graphics

Рухи ритміки виконуються в фізичних вправах, в танці і сюжетно-образних ліній.

Музично-ритмічні вправи бувають підготовчі та самостійні.

Танці та хороводи:

Зафіксовані (ті яку мають авторську композицію рухів)

Вільні (рухи придумані дітьми)

Характерні (танець петрушек, Сніжинок, ведмежат)

Сюжетні (форма оповідання, де у рух передається зміст)

Парні (будується на основі рухів, ходьби, бігу)

танці з співом (допомагають координувати спів з рухом)

Музичні ігри:

сюжетні і нструментальні

несюжетні і нструментальні

ігри зі співами

Принципи відбору музичного репертуару.

Художність, динамічність, стрункістьвираженнямузичного образу

Мажорний характер музичноготвору, щоспонукає до руху

Різноманітність тематики, жанрівмузичнихтворів

Різноманітністьрухів

Graphics

Доступність (осн.условіе, явл.преемственность і поступовістьускладненнязавдань)

Доступність (осн.условіе, явл.преемственность і поступовістьускладненнязавдань)

Індивідуалізація (завдання: поліпшитиворожіздібності і задатки)

Поступовепідвищеннявимог (умова: чергуваннянавантажень з відпочинком)

Систематичність (безперервність, регулярність занять)

Свідомості і активності

Повторюваністьматеріалу (при багаторазовихповторенняхутворюєтьсяруховий стереотип)

Наочність (показ і пояснення педагога)

Graphics

Наочний метод (використовується як взаємодія слухового і наочно-зоровогоаналізатора)

Метод показу (розучуванняновихрухів)

Метод ілюстрованоїнаочності

Музичнийсупровід (правильна обранамузиканесе в собітіемоціїякідитинапроявляє втанці)

Словесніметоди (д / б короткими, точними, конкретними)

Практичний метод (багаторазове повторення музично-ритмічнихрухів)

Імпровізаційний метод

Ігровий метод (підбіргривідповідаєзавданням, змісту занять за віком)

Концентричний метод (педагог визначає танцювальні рухи, знову повертається до пройденого)

Етап початкового навчання - створенняпопередньогоуявленнявправ

Етап початкової освіти - створенняпопередньогоуявленнявправ

Етап поглибленого розучування - вдосконалення деталей техніки

Закріплення і вдосконалення - освітарухового навику переклад його у творче самовираження